- Новости

День гідності та свободи: чи не втратила Україна дух Майдану

З 2014 року в Україні щорічно відзначають День гідності і свободи, встановлений на честь двох подій – Помаранчевої революції та Революції гідності.

Цього дня зазвичай згадують початок революцій і події тих днів.

Помаранчева революція розпочалася через фальсифікації на виборах, а Революції гідності дали початок дії четвертого президента України Віктора Януковича, який пішов проти волі народу.

Факти ICTV розповідають, як переживали дні революцій їхні учасники і чи не зникла енергія Майдану.

Нещодавні, але такі далекі

Здавалося б, з початку Революції гідності минуло не так багато часу. 21 листопада 2013 року уряд прем’єр-міністра Миколи Азарова зірвав підписання договору про євроінтеграцію, внаслідок чого на Майдан почали виходити перші люди.

Переважно це була молодь. 23-річний Олександр Світлицький, як і багато інших молодих людей, виходив на Майдан Незалежності не лише тому, що хотів справжніх змін в країні.

– Виходив спочатку “за компанію”, потім проти того, що влаштував режим Януковича, але це було епізодично. Більше часу почав цьому приділяти на початку січня. “Згорів” Майдан, і почались “явні” розстріли, – згадує ті дні Олександр.

Все б могло і завершитися за кілька тижнів, якби не радикальне рішення четвертого президента 30 листопада. Коли на Майдані залишилося кілька сотень людей, його оточили бійці спецпідрозділу Беркут і почали силовий розгін.

Діставалося не лише людям, які відстоювали свої права, а й журналістам та фотографам. Загалом усім, хто потрапляв під гарячу руку. І все це нібито заради того, щоб на головній площі Києва поставили сумнозвісну “йолку”.

Того ж дня в столиці почали з’являтися листівки із закликом виходити на Майдан не лише за європейське майбутнє країни, але й для відкритого протистояння режиму Януковича.

– Коли люди виходили за євроінтеграцію, я залишався осторонь, оскільки був дуже далекий від цього. Після того, як розігнали студентів, щось змінилося у свідомості. Для мене це було беззаконня з боку влади.

Мій Майдан почався 1 грудня 2013 року, коли люди вийшли на віче. Тоді я побачив, наскільки багато українців проти того беззаконня, яке відбувалося в державі, – розповідає учасник Революції гідності Георгій.

Україна зустріла Новий рік у протистоянні владі, яка не хотіла чути власний народ, ігнорувала мільйони голосів на Майдані.

Попри те, що влада змальовувала протестувальників як радикально налаштованих, на площі панувала дружня атмосфера.

Георгій, який потрапив на Майдан у 20 років, чудово пам’ятає атмосферу, яка панувала там наприкінці 2013 року.

З перших днів там відчувалася підтримка. Можна було довіритися будь-кому з тих, хто виходив за європейське майбутнє України.

– Тебе живила та сила, яка була у повітрі, ти дихав нею. Ніби ви всі – брати, які стоять за одну ідею. Тут люди, які тебе не зрадять і підтримуватимуть у будь-якій ситуації… Коли я приходив на Майдан після університету, а там роздавали напої, їжу, стояли намети. Люди були готові стояти до переможного, – згадує Георгій.

Та мирно врегулювати ситуацію тодішня влада не хотіла. В середині січня 2014 року почалися силові протистояння мітингувальників із силовиками, які з кожним днем ставали все жорсткішими.

Смотрите также:  В январе в Украине от Спида умерли 176 граждан, общая смертность в мире за все время достигла 32 млн человек

Дійшло до того, що проти звичайних громадян застосували БТР.

А згодом вогнепальну зброю. Загиблі під час Революції гідності стали відомі як Небесна сотня. Фактично, лише після перших смертей люди зрозуміли, що відступати більше нікуди.

– На початку не відчував таких серйозних настроїв, особисто мене сильно відштовхувала політичність, гасла на кшталт Юлі – Волю. Готовність , як на мене, у людей з’явилась після перших вбитих, а особливо після розстрілів. От тоді вже відступати було нікуди, – розповідає Олександр.

Завершення історії всі чудово пам’ятають – втеча Януковича і членів його уряду за кордон та обрання нового президента.

Згасле помаранчеве

На тлі Революції гідності багато хто забуває про Помаранчеву революцію, учасники якої виступали проти фальсифікації виборів президента.

Акція розпочалася 22 листопада 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів виборів глави держави, на яких нібито переміг Віктор Янукович.

Прихильники кандидата Віктора Ющенка заявили про фальсифікацію на виборах і вийшли на Майдан, аби відновити справедливість.

Люди приходили туди, як на свято. В наметах люди розповідали свої історії. А інколи можна було побачити обгорнутий помаранчевою символікою автомобіль, біля якого стоїть сивий чоловік з плакатом на підтримку Ющенка і посміхається, ніби сьогодні найщасливіший день його життя.

У листопаді 2004 року Максим Нечипоренко потрапив на майдан Незалежності випадково, але досить швидко став значною частиною руху.

– Ми їхали з друзями в лазню, потім приїхали на Майдан. Я почав цікавитися, хто тут головний, хто всім керує. Як з’ясувалося – ніхто. Тому я взяв на себе ініціативу. Тоді було дуже багато зустрічей, перемовин з силовиками, – згадує Максим.

Атмосфера під час Помаранчевої революції також була унікальною. Способу передати її не було.

Якщо хтось хотів дізнатися, як це – стати частиною революції, йому потрібно було вийти на Майдан Незалежності і побути там хоча б кілька годин. І тоді його фарби переставали вигравати винятково яскравим відтінком помаранчевого.

– Щоб зрозуміти особливість Майдану, потрібно там побути. Змінюється ставлення до оточення. Коли ми дізналися про призначення третього туру виборів, було тріумфування, значний емоційний підйом.

Але головне – нарешті стало зрозуміло, що не буде силового протистояння, – каже Максим.

Людям вдалося домогтися так званого третього туру президентських виборів, який призначив Верховний суд. Його результатом стала перемога Віктора Ющенка.

Обидві революції стали перемогою демократії і народу у боротьбі за вільний вибір. Та з плином часу ми бачимо, як ті цінності, за які стояли на Майданах, розчиняються.

Вічні цінності

Одним з перших, хто почав говорити про втрату цінностей Майдану, став екс-політв’язень РФ Олег Сенцов. Мабуть, найбільше запам’ятався його виступ на Форумі Єдності в Маріуполі.

– Я добре пам’ятаю, як було тоді. Взимку. Коли ми спілкувалися один з одним ввічливо, коректно, відкрито і чесно. Це допомагало мені всі п’ять років. Я знав, заради чого я ризикував усім в Криму, я знав, заради чого сиджу. Я знав, для чого я це роблю. Це допомагало.

Приїхавши і побачивши, що відбувається в нашому суспільстві, я побачив, на мій превеликий жаль, що ми все це втратили… Революція гідності перетворилася в контрреволюцію ненависті. Ми дуже агресивні один до одного, роздроблені, нетерпимі до будь-якої думки, – сказав колишній бранець Кремля.

Звичайно, за сім років в Україні багато чого змінилося на краще. Однак повертається та байдужість до всього і всіх навколо, яка панувала в країні протягом попередніх років незалежності.

Смотрите также:  “Проверил” бдительность пограничников: на границе со стрельбой задержали нарушителя

Під час Революції гідності ми були єдиними, але нині все, що нас об’єднувало – ніби зникло. І тепер лиш невелика кількість людей згадує про події тих днів 21 листопада.

– Частково, на жаль, втратили (цінності, – Ред.). Політики багато що дискредитували, а в основної маси народу коротка пам’ять. Люди, на жаль, думають не головою, а гаслами, які їм закидують політики, і тому розділяються, – розповідає Олександр.

Та далеко не для всіх цінності Майдану зникли з плином часу. Так, можливо, вони “розчинилися” на загальному тлі, але їх можна й досі відчути.

Якби не вони, то й російські війська могли стояти не лише в Донецькій і Луганській областях.

– Є багато причин думати, що цінності Майдану зникли, адже у владі з’являються сили, проти яких боролися. На мою думку, поки є люди, які готові стояти за справедливість, то їхні жертви не будуть забуті.

Я впевнений, що цінності Майдану не втрачені. Але нам постійно потрібно нагадувати собі, що люди жертвували своїм життям і жертвують ним зараз на фронті, – каже Георгій.

І Максим вважає, що дух Майдану в українців не відібрати.

Щоразу, як зазіхатимуть на свободу, неважливо, чи будуть це вороги з-за кордону, чи вороги, що живуть в Україні, проти них боротимуться.

– В Україні підняли ціну на пальне на 5 грн – всім байдуже. Але коли йдеться про утиск свободи, тоді українці повстають. Дух Майдану ніколи не зникне, адже виросло покоління українців, які не миритимуться із беззаконням, – підсумовує Максим.

Те, за що ми боролися, потрібно згадувати щороку. Адже саме революції привели нас до того шляху, яким Україна йде вже майже сім років.

Хоча політика і стала більше розмежовувати людей, не варто забувати те, що нас завжди об’єднувало.

Ми – українці. Так, з різними поглядами, вподобаннями повсякденними та політичними, але рівні у бажанні бути незалежними.

Телеканал ICTV відзняв фільм Революція гідності про події Майдану. У цій стрічці відомі люди, які не пов’язані з політикою, висловлюють свої думки щодо подій 2014 року.

У фільмі-розслідування Чорні тіні Майдану телеканал ICTV відтворив повну хронологію подій 20 лютого, коли за добу було вбито 49 мирних демонстрантів. Виявлені нові подробиці та незаперечні факти розстрілу Небесної сотні, які дозволяють критично оцінити версії і відповісти на головне запитання: хто і чиїми руками зробив це страшне вбивство.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-11-20 19:00:11

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *