- Новости

В. Мещеряков: принцип 80/20 – чи він працює в освіті?

Автор: Володимир Мещеряков, учитель, Харківська область.

Я не вперше порушую заборонену в Україні тему. Мене можуть зрозуміти ті, хто веде свої блоги. Хтось поставиться вороже…

Принцип 80/20 – емпіричне правило, назване на честь економіста і соціолога Вільфредо Парето (1848 – 1923). У найбільш загальному вигляді формулюється як «20 відсотків зусиль дають 80 відсотків результату, а інші 80 відсотків зусиль – лише 20 відсотків результату».

Це було не лише відкриття, що 20% людей користуються 80% багатств країни. Двигун внутрішнього згоряння також чудово підтверджує справедливість принципу 80/20: 80% енергії, що виділяється при згорянні палива, втрачається, а колесам передається лише 20% всієї енергії. Ці 20% палива дають 100% всього руху.

Але Парето визначив, що ця схема дисбалансу залишається незмінною для всіх статистичних даних. Виявилось, що схема знову і знову повторюється, причому з математичною точністю.

Одним із правонаступників Парето був професор філології із Гарварда Джордж К. Зіпф. У 1949 році він відкрив принцип найменшого зусилля. Принцип Зіпфа визначав, що ресурси (люди, товари, час, знання чи будь-яке інше джерело продукту) самоорганізуються так, щоб звести до мінімуму затрачену роботу. Таким чином, приблизно 20 – 30% будь-якого ресурсу виробляють 70 – 80% діяльності, пов’язаної з цим ресурсом. Зіпф дав наукове пояснення тому, що на робочому столі ніколи немає порядку, і виправдав безлад іншим законом: речі знаходяться настільки близько від нас, наскільки часто ми ними користуємося.

Чому Принцип Парето такий важливий? Він протирічить тому, що ми звикли вважати логічним.

Шкільні вчителі знають, що більшу частину проблем з дисципліною чи прогулами дає невелика кількість учнів. Однак після аналізу виявляється, що дисбаланс все ж виявляється більшим, ніж вони очікували. Вони напружуються, щоб працювати ефективно, але отримані результати просто шокують. Тому що в системі існує ланцюгова реакція. Розуміння принципу 80/20 дає нам тверезе бачення того, що в дійсності відбувається в оточуючому світі, зокрема, в освіті.

20% дітей використовують 80% можливостей, які надає система освіти в Україні. Інші 80% йдуть шляхом мінімального обсягу навчання: 20–30%. Але відмовитися від чотирьох п’ятих не так просто. У Законі України «Про освіту» першим принципом освітнього процесу є людиноцентризм, який об’єднує вчителів, батьків та учнів. І всі діти мають право на середню освіту, яка залишається ще досить здоровою в хворому суспільстві. І законом передбачено не скорочення мережі шкіл, а виявлення та усунення 80% факторів, що перешкоджають реалізації потреб у сфері освіти.

Восени я розмовляв з одним хорошим лікарем про імунну систему людини. Розмову він розпочав з фрази: «Я вчився на лікаря й трішечки розуміюся в медицині на районному рівні». Це викликало ще більшу повагу до нього й розуміння, що в медицині я розуміюсь ще менше.

В освіті теж не може бути багато кумирів. Тільки 20% з тих, що закінчили педагогічний вуз, трішечки розуміються на освіті. Інші – ще менше. Тобто, сам диплом дає лише перепустку до школи. А 20% випускників взагалі відсіюються на старті. Решта 60% намагаються якось пристосуватися. Частина вчителів просто висиджують стаж, який автоматично дає право кожні п’ять років отримувати категорії й надбавки до зарплати.

Але навчальний процес вимагає емпатії. І не кожний хоче і може віддавати енергію учням, у тому числі, і «розгільдяям». Тоді купуються чи беруться в оренду посади, які дозволяють забирати енергію в інших. Такі особи формують корумповану еліту.

Який директор – така і школа. Звичайно, ефективно працюють лише 20% директорів. Інші тиняються по школі, вишукуючи якісь порушення, складають звіти за спущеною формою, сумлінно виконують «вказівки» начальства, влаштовують наради, не наповнені конструктивним змістом. А головне – обожнюють господарські клопоти, які забирають багато часу й підвищують самооцінку.

Відділи, управління та департаменти освіти теж мають 20% компетентних. Інші працівники – вихідці з пересічних учителів та викладачів.

Коли я уявляю, що в Міністерстві така ж сама картина, мені стає сумно. Хочеться помилятися…

Смотрите также:  Голова обласної «Батьківщини» на Чернігівщині захворів на коронавірус

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *