- Новости

Підсумки 2022 року очима війни. Культура на Чернігівщині

Команда Суспільне Чернігів щороку робить для вас підсумкові матеріали про різні сфери життя: політику, освіту, медицину, культуру… Після 24 лютого усі вони зазнали змін. Тож ми подивилися на них “очима війни” та покажемо вам, як збройна агресія РФ змінила наше життя. В усіх сферах. На черзі – культура.

Чернігівський драмтеатр, який порівнювали з маріупольським, джазовий відгук на події військової облоги Чернігова, молодий колектив “sexnesc”, який пройшов Нацвідбір Євробачення-2023, відлуння на активні бойові дії на Чернігівщині у пісні “Поверніть”, проєкт “Душа народу” від ONUKA. Чи змінилися амбітні плани нового директора Молодіжного театру та як загалом повномасштабна війна вплинула на культурну сферу Чернігівщини? Суспільне підбиває підсумки 2022 року.

“Театр вижив. Це найвагоміше досягнення”

Директор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Шевченка Сергій Мойсієнко на посаді шість років. Та цей рік вважає найскладнішим.

“Театр вижив. Найголовніше – ми зберегли людей. Це найвагоміше досягнення. На сьогодні (19 грудня, — ред.) 11 людей перебувають за межами країни, але в переважній кількості колектив повернувся”.

Сергій Мойсієнко
Сергій Мойсієнко. ФОТО: Чернігівський драмтеатр

Зі слів Сергія Мойсієнка, під час активних бойових дій на Чернігівщині чотири працівники театру прийняли рішення служити у ЗСУ.

“Тоді, у лютому-березні, я дуже переживав за театр, особливо, коли Чернігів почали порівнювати з Маріуполем. Та й всі ми знаємо, скільки у маріупольському театрі загинуло людей”.

Після звільнення Чернігівщини у театрі відновили роботу, та його двері для глядача були ще закритими.

“Ми випустили у червні казку для дітей “Подорож у країну мрій або Велосипед з червоними колесами”. Ми розуміли, що дорослі можуть дати собі раду, а от з дітьми – складніше. Тому ми випустили дві казки (друга вийшла 19 грудня –”Попелюшка”, -ред.)”, – розповів директор драмтеатру.

З 2 вересня теарт відкрив свій 97-й театральний сезон.

“За цей час ми випустили прем’єру “ВПО”. Це розмова сьогоднішніх українців на кухні, там, де вони знайшли прихисток, виїхавши із зони бойових дій”.

На його думку, головна функція мистецтва – це говорити про добро і про завтрашній день.

“Під час війни, про війну говорити не треба. Вистачає цього горя: і емоційного, і навантаження, всього вистачає людям”.

Як розповідає директор драмтеатру, ніколи так не працювали, щоб планувалися на тиждень.

“Після 24 лютого всі наші плани: по глядачу, фінансовий, по виставах, все пішло не так. Працювали сьогодні на завтра. Це зараз у нас є вже план на місяць хоча б”.

На 2023 рік Сергій Мойсієнко бажає театру творчості.

“Закінчуються війни, та театр згасає тоді, коли згасає творчий процес”.

“ONUKA. Душа Народу”

Творчий колектив “BENTEGA” не зупинила повномасштабна війна. За словами громадської діячки Оксани Тунік-Фриз, у них є волонтерський досвід роботи над культурними проєктами з 2014 року

“Разом з колективом “BENTEGA” ми реалізовували проєкт під назвою “Закрийте небо”. Робота над цим відео розпочиналась у 2021 році, і на початку року ми відзняли цю роботу, до повномасштабного наступу. Вона стала знаковою, за рахунок своєї назви і того, що відбувалося з нами пізніше”.

Підсумки 2022 року очима війни. Культура на Чернігівщині
Оксана Тунік-Фриз. ФОТО: Суспільне Чернігів

Свої волонтерські та культурні проєкти колектив вважає одним із способів боротьби.

“І під час повномасштабного наступу ми не зупинялися: ми робили мистецькі акції, до нас приїздив німецький художник у Пласт-арт, з яким ми відвідали Корюківку. Там діти малювали і у своїх роботах показували, що у них на душі. Це безумовно перегукувалося із війною”.

Щодо проєкту “ONUKA. Душа Народу”, то він реалізовувався в листопаді 2022 року. Підготовка до нього тривала до трьох місяців.

“Це наше бачення подій Голодомору, щодо того, як ми відчуваємо це сьогодні, після того, як Чернігівщина пережила повномасштабне вторгнення”, – розповіла Оксана Тунік-Фриз.

Підсумки 2022 року очима війни. Культура на Чернігівщині
Проєкт “ONUKA. Душа Народу”. ФОТО: Оксана Тунік-Фриз

Підсумки 2022 року очима війни. Культура на Чернігівщині
Проєкт “ONUKA. Душа Народу”. ФОТО: Оксана Тунік-Фриз

Підсумки 2022 року очима війни. Культура на Чернігівщині
Проєкт “ONUKA. Душа Народу”. ФОТО: Оксана Тунік-Фриз

За словами громадської діячки, вони передбачали можливе повномасштабне вторгнення.

“Нас не лякало, ми сприйняли цю новину, як реальність, і ми планували свою роботу так, як вважали за потрібне. Концерт був запланований на початок березня. Звичайно, що він не відбувся, так як була вже облога міста”.

Смотрите также:  Меркель в новогоднем послании призвала к борьбе с изменением климата

Зараз колектив продовжує свою роботу та готує нові проєкти, про які глядачі дізнаються згодом.

“Навіть під час блокади у нас йшли репетиції”

Роботу Молодіжного театру в Чернігові також зупинило 24 лютого.

“Звичайно, що війна зупинила роботу театру на деякий час”.

За словами керівника театру Ігоря Тихомирова, вже під час блокади міста режисер Роман Покровський почав роботу над виставою “Тиловий Що?денник”.

“Матеріалом для п’єси стали тексти волонтерів, військових, студентської молоді, які залишились у блокадному Чернігові. Зараз вже четвертий місяць вистава є невід’ємною частиною репертуару театру”.

Наприкінці літа 2022 року “Що?денник” декілька разів показали на сцені Львівського театрі “Воскресіння”. Після цього організатори Міжнародного фестивалю “Золотий лев” запросили Молодіжку відвідати Дні “Золотого лева”.

“Золотий лев” – великий міжнародний фестиваль, що кожного року проводиться у Львові. Цього року формат було скорочено до декількох вистав місцевих театрів, спільного проєкту львівського театру “Ватра” та харківського театру “Публіцист”, вистави канадських Theaturtle та Threshold Theatre.

Підсумки 2022 року очима війни. Культура на Чернігівщині
Ігор Тихомиров. ФОТО: Фейсбук Ігоря Тихомирова

Молодіжний театр до цієї події відновив останню постановку засновника театру Геннадія Касьянова “Бравий вояка Швейк”.

“Взагалі, ми почали грати вистави у вересні, а вже 21 грудня випустили прем’єру вистави “#GoodbyemyLove, або, дівчата, вам сюди”. Її ми повинні були зіграти ще 1 березня, але зі зрозумілих причин – перенесли”.

Окрім вистав, у театрі також займаються волонтерською діяльністю.

“Ми відкрили акторську студію. До речі – вона повністю заснована на волонтерських засадах. Ми бажаємо долучити до театру чернігівську молодь: навчати її основам професії: акторської майстерності, сценічної мови, сценічного руху, танцю, вокалу. На перший курс, що пройде за три місяці, ми прийняли вісім молодих людей віком від 11 до 25 років. Можливо, з часом когось з них ми запросимо взяти участь у виставах театру. Все буде залежати від рівня їхньої підготовки та обставин, що залежать вже не від нас”.

З вересня до репертуару театру додалися прем’єрні вистави: “Рубікон”, “Ексфрасіс”, “Океан снів” – до 300-річчя Сковороди (режисер Роман Покровський). Зараз режисер Євген Сидоренко працює над наступною комедією. Ведуться перемовини з режисером Володимиром Цивінським (Київ), та режисером Дмитром Демковим (Одеса).

Про плани на наступний рік Тихомиров розповідає так:

“Ми плануємо зняти альманах короткометражних фільмів про війну та наших героїв, запустити великий ютуб-проєкт, відновити роботу театрального сайту, який розроблявся ще до повномасштабного вторгнення, звичайно, збираємось працювати над великою кількістю нових вистав”.

Та найголовніше, що планують у Молодіжному театрі, – це взяти участь у святковій програмі щодо перемоги України в Україно-російській війні.

“Поверніть”

2022 рік обіцяв бути продуктивним і творчим для проєкту “COALLA”, розповіла солістка Алла Гаркуша.

“В планах нашої команди був вихід нових пісень, деякі з яких були створені ще наприкінці 2021 року і чекали свого релізу, але з початком повномасштабної війни, окремий матеріал, як і у більшості артистів, став не на часі. Проте, з’явилися нові роботи, що відображають дух сьогодення, дають емоційну підтримку українцям”.

Підсумки 2022 року очима війни. Культура на Чернігівщині
Алла Гаркуша. ФОТО: Алла Гаркуша

Війна застала співачку у рідному Чернігові. Пережиті емоції та почуття, втрати та страх за майбутнє – все це було покладено в основу пісні “Поверніть”, що зародилася у бомбосховищі під звуки сирен.

“Війна стала величезним випробуванням для нашої нації. В той же час, в сфері творчості – це величезне емоційне потрясіння дало поштовх до появи неймовірної кількості творів мистецтва, музики, що несуть не менш важливу місію – об’єднання, віри, підтримки, підживлення морального духу”.

COALLA пише не лише авторський матеріал, але й відроджує українські пісні, мелодії і тексти.

“Наприклад, ремейк на пісню “Коханий” – це вираз поваги і шани до українських авторів – Ігоря Поклада та Ігоря Бараха. Вона стала присвяченням коханим українським військовим, на яких чекають вдома”, – розповіла співачка.

Підсумки 2022 року очима війни. Культура на Чернігівщині
Алла Гаркуша. ФОТО: Алла Гаркуша

Пісня Поверніть” потрапила в ротацію на провідні всеукраїнські музичні радіостанції, а також стала саундтреком до документальної стрічки про війну під назвою “Лютий”, допрем’єрний показ якої відбувся восени в Парижі на форумі, присвяченому підтримці України у війні із ворогом.

Смотрите также:  Ніжин отримає грант на розробку проекту реконструкції набережної

“Також ми з музикантами організовували благодійні культурні вечори, де збирали кошти для ЗСУ та на потреби міста. Зібрані донати були направленні у Фонд “Це моє місто” та Фонд Сергія Притули”, – розповіла Алла.

Гурт “sexnesc”

Гурт sexnesc” став одним з 36 учасників, які увійшли до лонглиста Національного відбору на участь у пісенному конкурсі Євробачення-2023.

Лідеру чернігівського рок-гурту Кирилу 20 років. Створив він його три роки тому. Разом з ним у гурті 19-річний барабанщик Богдан, 21-річні басист Владилен та гітарист Іван.

Музичний стиль, вважають хлопці, схожий на Deftones.

Підсумки 2022 року очима війни. Культура на Чернігівщині
Кирило Озеров. ФОТО: Кирило Озеров

“Та всі ми любимо альтернативний рок часів Nirvana. Взагалі нам подобаються багато гуртів від Nirvana і Deftones до System of a Down та Limp Bizkit”, – розповів Кирило”.

На стрімінгових платформах, таких як: YouTube, Spotify, Apple Music вже можна прослухати пісні виконавців.

Всі пісні гурту народжуються вдома, або під час джему на репетиційній базі.

“Я записую якісь прикольні фрази, які мені подобаються, і прикольні слова, роблю замітки слів, які мають для мене естетичне і духовне значення, і потім формую текст з цього. Я за те, що не існує натхнення взагалі. Як тільки я виділяю на це час, і моя воля каже мені, що треба ось зараз попрацювати, написати текст, я працюю. Це може бути і вночі, і вдень, і надвечір. Краще за все працювати вночі, коли тебе ніхто не турбує, ніхто з тобою не розмовляє, ти просто сам один, і ти можеш писати текст”.

Музика в облозі “Текст накладає сам слухач”

Ці треки передають воєнну реальність, період обстрілів, вони можуть бути складними для сприйняття. Авторка ідеї, Галина Дуб та композитор Володимир Балаба розповіли, що деякі звуки змінювали, намагалися обіграти, щоб не травмувати людей.

Підсумки 2022 року очима війни. Культура на Чернігівщині
Авторка ідеї Галина Дуб та композитор Володимир Балаба. ФОТО: Суспільне Чернігів

У музикантів почала з’являтися думка, що з цього можна зробити документ епохи.

“Ми вирішили зробити такий мініальбом, і власне я продумувала драматургію кожного номера: про що ми будемо музикою говорити в цьому номері”, – розповіла Галина.

Володимир Балаба займається інструментальною музикою, грає на гітарі та текстових пісень він не пише і вважає, що саме звуки інструментів, без тексту, краще впливають саме на емоцію.

Один із треків альбому – «27 березня напоєний дощем». Він починається з грому, дуже незвичний та оригінальний. У ньому присутній мінімальний інструментальний склад.

“І коли на стику ти чуєш вибух і потім грім, ти чуєш їхню певну подібність. І коли були перші грозові дощі, люди починали сприймати природні звуки трохи інакше”, – ділиться Галина Дуб.

Ідея цього треку прийшла Галині, коли не було води у людей. Люди набирали дощову воду для своїх потреб.

“Коли у нас ішов дощ, краплі дощу крапали зі стріхи, і ти підставляєш каструлю, по суті, починається ритміка. Ми робили десь 20 дублів. Буквально записували ці краплі дощу, набирали воду у різні ємності та записували те, що виходить. Намагалися спіймати ритм і потім він став основним фоном цього треку. Дощ сприймається, і як омивання людини, і як плач. Дощ може бути символом багатогранним”.

Людина в цьому треку – головний герой. Вона проходить від стану закапсульованості, закритості. Вона починає потроху відкриватися і знаходити в собі сили, щоб далі щось робити.

“І коли я вперше почув трек до кінця, я сказав: “Вау”. Мені дуже сподобалось, я був задоволений. Я отримав задоволення від естетичного прослуховування, незважаючи, що це така важка музика”, – згадує Володимир.

Читайте також

Підсумки 2022 року очима війни. Освіта на Чернігівщині

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

Джерело: Суспільне мовлення України
2023-01-03 17:13:03

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *