З якого віку діти здатні сприймати інформацію про навколишній світ? Як можуть батьки прищепити дитині любов до науки? Яку роль в цьому процесі відіграють сучасні гаджети? На ці та інші не менш важливі для дбайливих тат і мам питання на прохання Фактів ICTV відповіла дитячий психолог, педагог Алла Сергейко.

– Починати прищеплювати любов дитини до науки потрібно з того часу, як тільки вона задасть своє перше питання, – каже Алла Сергейко.

За її словами, сподіватися в цій справі тільки на сторонні ресурси – на дитячі садки, школи, гуртки та студії – не варто. Тому що здатність дитини дивитися на світ із захопленням, з невичерпним інтересом цілком і повністю залежить від батьків.

Перш за все з мамою і татом діти мають тісний емоційний зв’язок, який – як благодатний грунт для маленького тендітного паростка.

Якщо батьки поставлять перед собою мету не ігнорувати питання дитини, якщо знайдуть в собі емоційні сили після важкого трудового дня пограти з нею, почитати, розповісти якусь цікаву історію, показати нехитрий опит, знайдений завчасно в Інтернеті, будьте впевнені: ви підготуєте міцний і грунтовний фундамент для виховання майбутнього вченого і першовідкривача.

– Погодьтеся, наївно чекати від дитини щирого інтересу до науки, якщо вечорами мама залипає на серіалі, а тато зависає в планшеті, – каже психолог.

За дитиною потрібно уважно спостерігати, відстежуючи і вловлюючи її інтереси і нахили. Любить малювати – купуйте яскраві фарби, альбоми, книги з якісними ілюстраціями. Любить зводити з усіх підручних засобів всякі будови – забезпечте малюка конструкторами, відповідними його віку. Любить музику – придбайте кілька дитячих музичних інструментів.

– Потрібно постійно підігрівати інтерес дитини до навколишнього світу, розповідаючи і пояснюючи те, що відбувається навколо. Наприклад, чому м’яч падає вниз, а не відлітає в небо, звідки падає дощ і з чого виходить сніг, – пояснює психолог.

Що ж стосується сучасних гаджетів, то до них потрібно ставитися вкрай обережно. Багато батьків часто вважають за краще дати дитині смартфон, щоб вона не турбувала їх протягом якогось часу. А що в цьому смартфоні? Примітивна, тупувата гра з одними і тими ж повторюваними функціями. Що аж ніяк не сприяє формуванню творчого мислення. І так у всьому.

– Зрозумійте, розум дитини формується з таких ось дрібниць, поволі, непомітно, доходячи до межі, коли вже пізно буде щось робити і намагатися виправити, – переконана Алла Сергейко.

Бути батьком – це тяжка праця. Але бути батьком дитини творчої, такої, що вільно і широко мислить, вміє і любить докопуватися до суті питань – тяжка праця подвійно. Але, чесне слово, воно того варте.