Автор: Володимир Бєлий, ексзаступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.
Наявність педпрацівника, який допомагає у навчанні поза уроками за розкладом – це про ефективну організацію справи.
Але якщо у царині виконання домашнього завдання у старшокласників має місце його супровід / контроль з боку педпрацівника, то таке є першим індикатором того, що старшокласник ще не став справжнім ліцеїстом на кшталт його закордонних ровесників.
Окрім того, у старшокласників справжніх ліцеїв не буває поточно-щоденних домашніх завдань фрагментарного змісту, тобто кілька вправ на «завтра», потім кілька вправ на «післязавтра» тощо.
Удома старшокласники-ліцеїсти передивляються на «завтра» попередній комплекс теорії, щоб бути ефективними під час занять з формування вмінь її застосовувати, на заняттях у ліцеї під проводом учителя-коуча.
Письмово вдома вони зазвичай виконують обов’язкове і на перевірку з оцінкою велике комплексне завдання десь раз на місяць з кожного свого профільного предмету, яких у ліцеїста 4–5. Десь такого обсягу, який буде на етапі річної підсумкової атестації (3–4 академічних години), але вже комплексним не у рамках програмних тем місяця, а всього навчального року.
Без цього старша ланка лишалась би всього лише лінійним продовженням формату базової (5–9 класи), що несло б ознаки прямої недолугості, бо ліцей – це вже не школа, хоча ще й не університет.
