Шахрайство з банківськими картками: 10 схем і як себе захистити

Шахраям рідко потрібно «ламати» банк: набагато частіше вони змушують власника картки самого віддати дані. Національний банк називає соціальну інженерію головним інструментом аферистів: люди розголошують реквізити картки, паролі чи коди з SMS, а гроші зникають із рахунку. Нижче — десять схем, які описують НБУ, Кіберполіція й банки на своїх офіційних сторінках, і правила, що працюють проти кожної з них. Дані перевірено 15.10.2026.

Що саме хочуть отримати шахраї

За описом НБУ, шахраї полюють на три групи даних: реквізити картки (16-значний номер, три цифри CVV/CVC на звороті, термін дії), логін і пароль до інтернет- чи мобільного банкінгу та одноразові коди, які приходять у SMS чи сповіщеннях застосунку. Ще вони намагаються дізнатися кодове слово або переконати зняти ліміти з картки.

10 схем шахрайства з картками

1. Дзвінок із «служби безпеки банку». Кажуть, що картку заблоковано або з рахунку йде підозріла операція, і просять назвати дані чи код з SMS. Кіберполіція попереджає, що шахраї можуть підмінити номер, і на екрані з’явиться номер банку. Покладіть слухавку й самі наберіть номер зі звороту картки.
2. Фішингове посилання й сайт-клон. Посилання з SMS чи месенджера веде на копію сайту банку, магазину або служби доставки. НБУ радить не переходити за такими посиланнями, перевіряти адресу й, якщо треба потрапити на сайт компанії, знаходити його через пошукову систему.
3. Фейкові виплати й «компенсації». Обіцяють допомогу від держави, ЄС, ООН чи банку, часто через чат-бот у месенджері. Просять дані картки, пін-код, пароль до банкінгу або «комісію» чи «державне мито» (НБУ наводить приклад 100–200 грн). Онлайн-виплати від держави, нагадує НБУ, оформлюють лише в «Дії».
4. «Підійдіть до банкомата, щоб прийняти платіж». «Покупець» просить реквізити картки для передоплати, потім дзвонить «працівник банку» й веде вас до банкомата, диктуючи, що натискати. Насправді ви переказуєте гроші шахраям: операції «переказ на свою картку» в банкоматі немає. Якщо вас кудись направляють по телефону, киньте слухавку.
5. Фейковий магазин чи продавець. Дуже низька ціна, передоплата на картку, відмова від післяплати, скорочені посилання. НБУ радить платити на перевірених сайтах, обирати післяплату, обговорювати угоду лише в чаті майданчика й розраховуватися віртуальною карткою.
6. Підроблені QR-коди. За повідомленням Кіберполіції (лютий 2025 року), шахраї підмінюють QR-коди на табличках у громадських місцях, де платять за паркування чи проїзд або донатять. Скануйте лише коди з надійних джерел і після переходу перевіряйте адресу сайту.
7. Угон SIM-картки. За НБУ, шахрай перевипускає вашу SIM-картку або відновлює її як «втрачену», виманивши код оператора. Так він отримує фінансовий номер телефону, а з ним і доступ до банкінгу.
8. Злам акаунта й прохання «позичити». Зламавши сторінку в соцмережі, шахраї розсилають друзям власника однакові повідомлення з проханням про гроші. Перш ніж переказувати, зателефонуйте другові за відомим вам номером або запитайте те, що знаєте лише ви двоє.
9. Інвестиційні «платформи». Ознаки з сайту НБУ: «гарантований» високий дохід (наприклад, 1–3% на день), швидке зростання «прибутку» в кабінеті, вимоги сплатити «податок» чи «комісію» за виведення, прохання встановити програму віддаленого доступу.
10. «Грошові мули» (дропи). Пропонують «роботу», де треба приймати гроші на свою картку й переказувати далі. НБУ пише, що мулів вважають співучасниками: стаття 209 Кримінального кодексу передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 12 років, а рахунок заблокують.

Схеми різні, але ознаки повторюються: вас лякають блокуванням картки чи втратою грошей, спокушають виплатою або легким заробітком і підганяють діяти негайно. НБУ радить не діяти за вказівками співрозмовника, а перевіряти інформацію самостійно в офіційних джерелах: на урядових сайтах, за «гарячими лініями» чи в банку.

Як захиститися

Ці правила НБУ повторює на сторінках про платіжну безпеку, і більшість із них закриває одразу кілька схем.

• Не розголошуйте CVV/CVC, пін-код, пароль банкінгу й одноразові коди. ПриватБанк додає, що його співробітники ніколи не запитують таких даних і не телефонують першими, щоб уточнити особисту інформацію.
• Підключіть SMS-інформування про операції й установіть індивідуальні ліміти на операції з карткою.
• Для покупок в інтернеті використовуйте віртуальну картку й переказуйте на неї лише потрібну суму.
• Придумайте складний унікальний пароль (НБУ радить 12 і більше символів) і ввімкніть двофакторну автентифікацію. Пін-код змінюйте раз на три місяці.
• Захистіть SIM-картку: поставте PIN, вимкніть у кабінеті оператора віддалену заміну SIM і не публікуйте фінансовий номер в оголошеннях.
• Користуйтеся лише офіційними контактами банку: сайтом, застосунком і номером на звороті картки.

Що робити, якщо дані вже розкрито

1. Заблокуйте картку, рахунки й доступ до банкінгу. Зателефонуйте до банку за номером на звороті картки або заблокуйте картку в онлайн-банкінгу. Якщо шахраї отримали пароль до банкінгу чи фінансовий номер, блокувати треба й рахунки.
2. Зверніться до мобільного оператора, якщо підозрюєте перевипуск SIM або втратили телефон.
3. Подайте звернення до Кіберполіції онлайн на ticket.cyberpolice.gov.ua або за телефоном 0 800 505 170. Шахрайство карається за статтею 190 Кримінального кодексу.
4. Зберіть докази: посилання на фішинговий сайт, скріншоти, виписку з банку, номери, з яких телефонували.
5. Повідомте майданчик чи сервіс, на якому відбулася схема, наприклад маркетплейс або службу доставки.

Банки мають і власні форми. У застосунку Приват24 це меню «Комунікації» і пункт «Повідомити про шахрайство», також можна зателефонувати на 3700.

Часті питання

Чи може справжній банк попросити код із SMS?

Ні. Кіберполіція нагадує, що справжні співробітники банку й державних установ не запитують CVV, термін дії картки, одноразові паролі з SMS чи дані для входу в онлайн-банкінг. Якщо просять, розмову треба припинити.

Що робити, якщо я ввів дані картки на підозрілому сайті?

НБУ радить негайно заблокувати картку через онлайн-банкінг або зателефонувати до банку за номером на звороті. Якщо ви могли розкрити й пароль до банкінгу, заблокуйте також рахунки й доступ до нього, а потім звертайтеся до Кіберполіції.

Чи захищає віртуальна картка?

Вона обмежує втрати. Якщо тримати на ній лише суму для конкретної покупки, то навіть у разі витоку даних шахраї не зможуть отримати вигоди, пише ПриватБанк. НБУ радить переказувати на таку картку потрібну суму перед покупкою.

Як зрозуміти, що магазин шахрайський?

Мають насторожити занижена ціна, прохання про передоплату на картку, відмова від післяплати та скорочені посилання, перелічує НБУ. Перевіряйте також, чи немає сайту у списках шахрайських ресурсів: перелік таких сервісів НБУ наводить в окремій статті.

Куди скаржитися, якщо гроші вже списали?

Спершу до банку, щоб заблокувати картку, а потім до Кіберполіції. НБУ нагадує, що шахрайство підпадає під статтю 190 Кримінального кодексу, а заяву краще подати разом із доказами: скріншотами, виписками, посиланнями.